Сьогодні у нас чудова погода, котра й навіяла мені старі спогади та породила бажання подумати над підгрунтям до всього простого.
Я люблю весну : не через погоду — вона жахлива, як на мене, а обожнюю
через бажання та прагнення до змін. На мою думку, найбільша кількість
переїздів, нових проектів, стартапів відбулось саме в цю пору року.
Проста звичка уподобитись природі та «пробуджуватись» услід їй чи якісь
особливі внутрішньо — чуттєві зміни, що по дефолту запускаються із
запахом цього особливого повітря?
Спробуйте відчинити навстіж вікно і побути один на один із весною, її
повітрям, рухом, розвитком. Присвятіть цей час саме їй — як добра,
уважна мати, поспостерігайте, що відбувається довкола. Якщо є можливість
виберіться у ліс, парк: там найркаще видно це саме пробудження. Сам
процес зароджуння нового життя або регенерація старого, як схід сонця,
котрий ми ,на жаль, сприймаємо як щось буденне і звичне, повинен
надихати, заспокоювати, провокувати вироблення ендорфіну на кінець.
Утотожність себе із першими пелюстками квітів: вам так само іноді важко
пробиватись, як і їм через кригу, старе листя! Або подивіться на лісових жителів, уявіть як жилось у
холод та голод. Ототожніть це х своїм життям. Хтось бачив білку, котра
лежить у снігу з піднятими вгору лапами, скаржачись на депресію та
лузерство? Особисто я ніколи, саме тому вона зараз так зухвало «виляє»
хвостом.
Чому весна спонукає до змін та руху? Цілу зиму мати дбайливо кутала
мене у куртки та, здавалось, весь одяг вдома, щоб часом її чадо не
промерзло. Мені було незручно: усе це, наче сковував. Із приходом осені
мені дозволяли знімати шапку та ходити не одягаючи всі теплі
«облажунки». Від цього почувалась вільною, здавалось руки самі тянулись
щось робити, а фантазія літати вище земних поглядів та турбот. Весна
окриляла, дихалось легше, відчувалось краще. Так само і тепер: весна —
це зародок. Чого саме? Що зародиться цією весною для вас? Що такого
цікавого та винахідливого ви давно планували зробити? А ,можливо, до
чогось ніяк не доходять руки? Не відчуваєте чи щось потрібно «зняти»,
подібно зимовому одягу? Проаналізуйте усі свери свого життя та побачте
зайве. Якщо захочите, то навпаки «залатайте» дири : у здоров’ї, побуті,
стосунках. Яким чином? Уявіть себе великим філософом : наймудрішим,
найдосвідченішим до котрого прийшла маленька дівчинка, хлопчик із такою ж
проблемою, як у вас. Ви не просто змушені їй допомогти, а знаючи
відповідь, просто прагнете підказати як вирішується така задача. Порозмовляйте — можливо вона і сама знає, що варто робити далі.
Намалюйте або запишіть її перші кроки до втілення задуму в реальність. І
нехай її весна буде теж зародженням чогось сокровенного, відомого лише
вам обом…
Немає коментарів:
Дописати коментар