І все на світі треба пережити, і кожен
фініш — це по суті — старт, і наперед не треба ворожити, і за минулим
плакати не варт… (Ліна Костенко).
Всі хто стежить за постами пам’ятають, що я
оголосила свій похід «в армію» з дембелем 6 червня. Тепер зводячи брови
від цієї дистанції, розумію, що часу ще є достатньо…для того, щоб
навчатись, проте практику ніхто не зупиняв!
Не варто коучу старатись бути ідеальним —
такі люди зазвичай відлякують, потрібно просто знайти свій ареал праці
та стати там ендеміком.
Розглядала сьогодні теорію про поділ суспільстава на такі касти:
- аутсайдери
- лідери
- герої
- паразити
Хочеш дізнатись хто ти? Стукай у ПП. Дізнаєшся про себе чималу нового
Давайте візьмемо для прикладу для розгляду лідерів. Що їм властиво? Так, найперше успіх. Що для вас є успіхом? З чим він асоціюється? Чи можете себе таким назвати?
Хто з ваших друзів є лідерами? Або просто успішними? А як у них все розпочиналось,ви не запитували ніколи?Найперше — вони розпочали ЩОСЬ робити і не важливо як: швидко, надійно без збитків, а можливо «програючи» але потім знову роблячи це. Як вони це робили? Або, можливо, хтось із знайомих обіймає хорошу, оплачувану посаду, котра приносить задоволення?
Відкрию їх секрет — один день вони просто зібрались і пішли…З тим що є, без підготовки, настановок, планів! Так як є, уявляєте собі? Це можна порівняти із дзвінком у двері — гість вже на порозі і підправити макіяж, помити обличчя не вийде. Він за дверима, а тут ще виявляється ви забули зачинити їх і вже чуєте кроки гостя у коридорі. І от вас бачать такими як є…Що відбувається? Поштарка віддала рекомендованого листа і пішла далі, не звернувши увагу на розстібнутий замок на нашвидкоруч одягненій сукні. То навіщо була ця секундна підготовка? Коли ви, до речі, запланували розпочати бігати? Як потепліє чи у сусідньому магазині от-от розпочнеться розпродаж кросівок? А,вже розпочався але в шопі через два квартали ще не завезли спортивні костюми і невідомо чи куплене зараз взуття підійте по кольору…Так, так треба почекати — якщо усе буде не під колір, розпочинати ніяк не можна! Чекаємо.
Нарешті все куплено, кросівки, котрі маломірили вже двіччі поміняні, завтра біжемо. І не пізніше шостої ранку! Завтра ( 10:00) — сидимо, потягуючись на роботі, думаємо що таке трапилось з настроєм? Чому власне не побігли? А тому, що біг справа важлива і немає значення ніяка осінь, котра розпочинається завтра.
Ранок наступний (10:00) — сидимо на роботі,гортаючи соцновини. Сьогодні ви хотіли бігти! Дуже. Але випав дощ, куди по багнюці в нових спеціально куплених бігових кросівках (ви вперше бігаєте нащо вам професійні кросівки???). Знайома стратегія? Робили так не один, два рази, а тисячі? Вітаю — вам ніколи не стати абсолютно успішними! А як ви хотіли?
Отже,щоб цього не трапилось: розпочинайте тут і зараз, без перелюдій, крутих кросівок, сто однієї прочитаної книжки, всього-всього, що схоже на «ось ще це дроблю, дочитаю, довчу і тоді вже ТОЧНО»! Вставайте і йдіть з тим, що є — в дорозі дозбираєте все необхідне.
Можливо для цього потрібно змінити середовище, людей, роботу, все що заважє йти саме зараз. Вийдіть із свого гомеостазу, забудьте цю милу зону комфорту. Але головне не варто старатись бути ідеальними, хто сказав,що десь там вас чекають саме такими? Або що хтось, із меншими знаннями не використає цю стратегію першим, унеможливлюючи, місце для вас?
Хочу назвати таких людей фанатами «вбивчих понеділків» — такі забезпечують сидіння на місці, безуспішність, паразитизм, планктоном і т.д. Загроза полягає у тому,що дана стратегія входить спочатку у звичку, а далі стає стилем життя. І коли звичку руйнує вихід із комфортного середовища, стиль — не зміниться навіть, коли станете безхатченком! Це як про людей, котрі жаліються на постійну відсутність часу в соцмережах таким же ж як вони.
Тому подумайте над тим,що хотіли розпочати вже давним давно але сумнівались у наявності необхідних ресурсів. Можливо варто спробувати відіслати резюме,хоч кудись вже зараз?
