Подивіться на нього і подумайте,що ви зробили,щоб опинитись там де є зараз, а що ще потрібно для досягнення кінцевої крапки. Можете поділити цей відрізок (теперішнє — минуле) ще на декілька частин, біля кожної із них поставте відмітку, напишіть назву цієї мети (задачі). Що потрібно для її досягнення? Які вміння, здібності можуть знадобитись на реалізацію? Перенесіть цей відрізок на окремий аркуш паперу, розділіть його ще на пару частин,якщо задача глобальна або потребує великого проміжку часу і поставте відмітки «1 місяць», «2 місяці» — напишіть під кожним із них, що потрібно зробити до цього часу, або навіть у позитивному світлі . Наприклад: 1 місяць — я прочитав дві книги, 2 місяць — розпочав дистанційне навчання у…Так зможете бачити чи правильно рухаєтесь до мети, і звісно часові рамки змужуть діяи ефективніше.
Про мотивацію
Якщо Ви проживаєте у місті ( думаю так і є,
раз читаєте цей пост, маючи доступ до мережі інтернет) подумайте як
щастить таким же ж, проживаючи поряд. Це я до того, скільки часу,
можливостей, мотивації, «рук допомоги» є тут, у порівнянні із сільською
місцевістю. Не вірете? Давайте порівняємо і тільки спробуйте не
відірвати зад та не скористатись тим, що маєте.
Сільські вісті
Звісно, Ганка та Соня вигадані персонажі але вони допоможуть легше вжитись та перейнятись цими ролями.
Ганка встала сьогодні пізно — стрілка
перейшла за позначку вісім ( 8:03). Мати вже пішла на город, вже давно
попоравшись біля худоби, батько — на ферму працювати. Снідати вже
ніколи, хоча б причесатись та почистити зуби. Ганка, підігріла в ронделю
трішки води, здійснила усю можливу гігієну рота, взяла сапу і
почемчикувала. По дорозі згадала,що забула воду але надіючись,що її
взяла мати, весело настрибуючи, побігла на город. Добре, що зараз липень
— можна засмагнути, та й відпочити перед школою. Ганці 23 роки, вчилась
на педагога але роботи, як кажуть, немає. Її батьки, як кожні люблячі,
продали трійку свиней та зекономивши на деяких речах, «домовились» про
пару годин вчительської праці у сісідніх двох селах. Яка гордість —
Ганка буде вчителювати! Сама ж «героїня» трохи метушиться,бо осінь —
пора золота, буде добродушною і добратись можна й велосипедом,
а от взимку… Автобус їздить через село двіччі — спізнишся, діти
залишуться без уроку, замете снігом — наслідок той самий. Але, нічого,
добре, що є ферма — тато випросить коня, якось підвезуть, біля дому не
пропаде.
Йде Ганка і думає, як воно добре, що є таке
сонце — як це літо та й без засмаги? На став теж не їде — Орест поїхав
до мами в Італію трохи підробляти, а з іншими » ні-ні», злі язики в селі
такого понаплітають!
Сапали з мамою до обіду, дістали по кусні
хліба та яйце, поїли і далі до роботи — головне до вечора, там сонце не
таке жорстоке, не припече, а пригріє. Проте інша «біда» — комарі
прокидаються. Далі додому і митись. Бере Ганка відро води, нагріває,
наливає у поливану миску — отаке купання у селі ! Більш «сучасний»
варіант — літній душ але ванна та ж сама.
Влітку добре, що ночі теплі — ввечері
виходиш у туалет, проходиш повз подвір’я , місяць підсвічує дорогу та й
нічого не страшно. Інше діло взимку : вилазиш з-під теплої ковдри,
взуваєш холодне взуття, залишете у ганку, біжиш крізь мороз.
Інша «радість» у селі — злодії, крадуть все,
що лежить добре і все, що не дуже. Тому то й страшно і собаки не завджи
відлякають. Біля села Ганки, у сусідньому — живе наркозалежний, так він
частенько нишпорив по горищі, шукаючи макові голівки, допоки тато не
вгрів його лопатою.
Так, помилась, роботу зробила — час
розважатись… Береш у руки молитовник, або книгу якусь куплену у місті
або клаптик паперу і пишеш, уявляючи себе кращим письменником. Накручуєш
годинник, купленим у подарунок за виписання корів. Не забути б
попросити матір змастити сметаною спалену спину.
До речі, про відносини — у сілській сім’ї усі за усіх. І якщо хтось хворіє — усі роблять твою роботу, твоє діло хворіти.
Щодо лікування: є один дільничий лікар на
всі випадки життя. Найважче Ганці було у дитинстві: молоко у матері
закінчилось, коли дитині було три місяці, тоді й почалось її
«знайомство» із коров’ячим. У чотири вона їла сир, зробленим батьками
власноруч за допомогою, якогось «інградієнта» (хлористий кальцій)
привезеного з сусіднього міста, була напоїна морквяним соком і щиро зрошувала пельонки та повзунки, які з ранку
до ночі мати прала виключно руками, як всі і нші домашні речі. Плакати
теж можна коли мокра або щось болить, інші причини, як відсутність
настрою чи потреба у тактильних відчуттях відпадали самі собою: плаче =
болить = чайок або водичка.
Освіта: звісно, що про розкриття талантів,
визначення нахилів, мрій та іншого не булой мови. Здоров’я Ганки
підводило часто — буде вчителем, робота не потребує фізичних зусиль,
значить згодиться. Все інше — мрії, вигадки та супроводжувались
«спустись на Землю». Проте щодо відміток (оцінок, потім балів) не нижче
п’яти, четвірка — попередження, трійку Ганка несла додому трусячись та
боячись сісти обідати, згортаючи щоденник у свої дрібні та худощаві
кулачки. А чого вартували кіски, котрі вона забула розплести перед
міні-фотосесією у школі: пам’ятає, як тепер фіолетову куртку кинуту на
підлогу та слова про вигнання із дому.
А ще тисячі і одна сварка…Репетитори, довіра, запитання та пропозиції про допомогу? Ні,не чули.
Соня зростала у місті і усе було абсолютно протилежним: їй не потрібно
йти на город, не потрібно тратити годину на підігрів води для щоденних
гігієнічних процедур, взимку бігти у туалет з тапками повними снігу, а
ще вона знає, що таке психолог, репетитор, бажання та розкриття
потенціалу дитини, що відмітки не найголовніше у житті. Вона буде
письменницею і ніхто не радить приземлитись. Засмагу вона носить
«набуту» на Середземному морі, а її коханий працює в місцевій
ІТ-компанії.
Соня це теперішнє Ганки, завдяки вчасному слову: «Ні, у мене є своя
думка», її майбутнє — сопе у неї на руках, а книгу от-от надішлють із
редагування. Вона якось просто, малюючи свою лінію, вписала : «освоїти
нове місто» і не вірячи написаному, продовжувала ходити на роботу, котра
давала хоч якісь можливості… А потім зібрала сумку, залишаючи сумнів,
страх, стереотипи, взявши мрію та абміції відправлилась в дорогу до
позначки «майбутнє». Можливо і вам потрібно розписати свою лінію часу,
особливо на тій самій позначці?
Немає коментарів:
Дописати коментар